Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/йолуп

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Й
йолуп
Берлін: Українське слово, 1924

Йо́лоп, йо́луп, па, м. Олухъ, дуракъ, глупецъ. Котл. Ен. IV. 18. Желех. Чом ти, йолопе, не кланяєшся пану Возному? Котл. НП. 386.