Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/кабан

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
кабан
Берлін: Українське слово, 1924

Каба́н, на́, м. Кабанъ; вепрь. Не бурли, як кабан у кориті. К. ЧР. 152. Ум. Кабане́ць, кабанча́, каба́нчик. Ув. Кабаню́га.