Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/кабіж

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
кабіж
Берлін: Українське слово, 1924

Кабі́ж, жу, м. = Шкода 1. Він став і стереже, щоб іще кабіжу не наробили. ЗОЮР. II. 66.