Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/кав'яр

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
кав'яр
Берлін: Українське слово, 1924

Кав'я́р, ру, м. Икра соленая рыбья. Вина з Царіграду відер троє у барилі, і кав'яру з Дону, — всього везе. Шевч. 116. (Тут були): тараня, ще по весні з Дону навезена, суха й солона, кав'яр, оселедці.