Словарь української мови (1924)/кавзувати
| ◀ кавза | Словарь української мови К кавзувати |
кавід ▶ |
|
Кавзува́ти, зу́ю, єш, гл. 1) Порицать, бранить. Кавзує мене межи люди. Вх. Зн. 23. См. Кабзувати 2. 2) Жаловаться, роптать, выражать свое неудовольствіе. Вх. Зн. 23.