Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/кавунячий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
кавунячий
Берлін: Українське слово, 1924

Кавуня́чий, а, е. Арбузный. Одкрилося поле, неначе заслане картатими хустками, де зеленіло дрібненьке… кавуняче огудіння. Левиц. Пов. 227.