Словарь української мови (1924)/кагла

by Борис Грінченко

◀ кагат

Словарь української мови Борис Грінченко К кагла

кагляний ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ка́гла́, ли, ж. Отверстіе дымовой трубы, закрывающееся для удержанія теплоты. Послала жінка чоловіка каглу затикати, та й каглянка вбила. Ном. № 9165. Шух. I. 96.