Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/кадити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
кадити
Берлін: Українське слово, 1924

Кади́ти, джу́, диш, гл. Кадить, курить. Ні світила, ні кадила, як тебе смерть вхопила. Ном. № 4054.