Словарь української мови (1924)/калантарити
| ◀ каланник | Словарь української мови К калантарити |
калантир ▶ |
|
Каланта́рити, рю, риш, гл. Калякать, болтать громко. Знають гості й сами, що вони нудні, — а то чого б вони калантарили. Ном. № 11905.
| ◀ каланник | Словарь української мови Борис Грінченко К калантарити |
калантир ▶ |
|
Словарь української мови — К
калантарити
Борис Грінченко
1924
Каланта́рити, рю, риш, гл. Калякать, болтать громко. Знають гості й сами, що вони нудні, — а то чого б вони калантарили. Ном. № 11905.