Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/каленик

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
каленик
Берлін: Українське слово, 1924

Кале́ник, ка, м. Хлѣбъ съ калиновыми ягодами. Чого то з сього святого хліба не зробиш? Усячину: діда, братки, рябка, сучку, каленика, натикана. О. 1861. XI. Кухар. 27.