Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/калинник

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
калинник
Берлін: Українське слово, 1924

Кали́нник, ка, м. 1) Пирогъ или хлѣбъ спеченный съ калиною. Маркев. 166. 2) Кисель изъ калины.