Словарь української мови (1924)/калитка

by Борис Грінченко

◀ калитина

Словарь української мови Борис Грінченко К калитка

калі-буд-буд ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Кали́тка, ки, ж. 1) Кошелекъ кожаный. Скупий збірає, а чорт калитку шиє. Ном. 2) Писанка съ изображеніемъ калитки. КС. 1891. VI. 380. Ум. Кали́точка. Узяла я ті гроші в калиточку. МВ. Лікарям — поможись чи не поможись, а калиточка розв'яжись. Ном.