Словарь української мови (1924)/кальний

by Борис Грінченко

◀ кальман

Словарь української мови Борис Грінченко К кальний

кальник ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Кальни́й, а, е. Грязный, нечистый. В ремесника золота рука, та кальний рот. Ном. № 410. Як загнали ляхів в кальнії болота. Лукаш. 57. Шлях кальний, — коні ледве-ледве сунуть. Мир. ХРВ. 298. См. Калний.