Словарь української мови (1924)/кам'яниця
| ◀ кам'яниці | Словарь української мови К кам'яниця |
кам'яничин ▶ |
|
Кам'яни́ця, ці, ж. 1) Каменное строеніе. Де-не-де стояли по подолу кам'яниці, а то все було дерев'яне. К. ЧР. 6З. Алкана-башу за білу руку брала, у світлиці-кам'яниці зазивала. АД. I. 211. 2) Ловушка для воробьевъ, сдѣланная изъ четырехъ кирпичей, прикрываемыхъ пятымъ, а этотъ послѣдній поддерживается небольшою палочкою.