Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/канапа

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
канапа
Берлін: Українське слово, 1924

Кана́па, пи, ж. Диванъ. Сидів о. Хведір Чепурковський на канапі в своїй світлиці. Левиц. I. 131. Ум. Кана́пка. КС. 1882 X. 61.