Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/канархати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
канархати
Берлін: Українське слово, 1924

Кана́рхати, хаю, єш, гл. 1) Пѣть на клиросѣ. Бил. Нос. 2) Говорить невнятно, въ носъ.