Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/канцілюга

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
канцілюга
Берлін: Українське слово, 1924

Канцілю́га, ги, ж. Бранное слово. Аже поти коїла, поки розвела чоловіка з жінкою, канцілюга така. Кобелякск. у.