Словарь української мови (1924)/капарити
| ◀ капарисовий | Словарь української мови К капарити |
капарка ▶ |
|
Капа́рити, рю, риш, гл. 1) Худо дѣлать, кропать, пачкать. Желех. 2) Жить въ нищетѣ. Свій вік капарить. Желех.
| ◀ капарисовий | Словарь української мови Борис Грінченко К капарити |
капарка ▶ |
|
Словарь української мови — К
капарити
Борис Грінченко
1924
Капа́рити, рю, риш, гл. 1) Худо дѣлать, кропать, пачкать. Желех. 2) Жить въ нищетѣ. Свій вік капарить. Желех.