Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/капарниця

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
капарниця
Берлін: Українське слово, 1924

Капа́рниця, ці, ж. 1) Презрѣнная. 2) Медлительница. 3) Неряха, плохая работница. Лучче було дівчиною, як теперки хазяйкою: стоять ложка під лавкою, поросята в печі риють, а собаки горшки миють, коти хату замітають, хлопці в вікна заглядають. Це котора капарниця, то з її сміються. Уман. у.