Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/капати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
капати
Берлін: Українське слово, 1924

Ка́пати, паю, єш, и плю, плеш, с. в. ка́пнути, пну, неш, гл. Капать. Хомиха слухала, а сльоза за сльозою капали з лиця на руки. Левиц. I, Дав Бог весну, віє теплом, із стріх вода капле. МВ. Капле кровця у кирницю. Рус. Дн.