Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/капель

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
капель
Берлін: Українське слово, 1924

Ка́пель, пля, м. Одинъ изъ двухъ длинныхъ наушниковъ у капелюхи. Находясь безъ употребленія, каплі отворочены вверхъ шапки и концы ихъ связаны; во время употребленія они опускаются внизъ и завязываются подъ подбородкомъ. Харьк. г.