Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/каплун

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
каплун
Берлін: Українське слово, 1924

Каплу́н, на́, м. 1) Кладеный, холощеный пѣтухъ. У містечку Берестечку десять кур, а десята чубатая, ще й каплун. Нп. (О. 1861. II. 6). В маслі каплунів зготувати. ЗОЮР. I. 321. 2) Названіе хитраго вола. КС. 1898. VII. 46.