Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/каптити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
каптити
Берлін: Українське слово, 1924

Капти́ти, пчу́, ти́ш, гл. Капать. З носа каптить. О. 1861. XI. Свидн. 68. См. Капотіти.