Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/капустійник

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
капустійник
Берлін: Українське слово, 1924

Капусті́йник, ка, м. Горшокъ для варки капу́сти 3. Верни, любко, капустійник, що'сь украла з ночі. Гол. II. 299.