Словарь української мови (1924)/каратати
Зовнішній вигляд
◀ карасяччя | Словарь української мови К каратати |
каратель ▶ |
|
Карата́ти, та́ю, єш, гл. Коротать. Тілько з нелюбом свій вік каратати. Мет. Дев'ятий десяток каратала (бабуся). Сим. 235.