Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/караяч

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
караяч
Берлін: Українське слово, 1924

Карая́ч, чу, м. Раст. Чернокленъ. Терск. обл.