Словарь української мови (1924)/карвасарь
| ◀ карбучати | Словарь української мови К карвасарь |
карватка ▶ |
|
Карваса́рь, рю, м. Словесный судъ, помѣщавшійся въ прежнія времена въ городахъ и селеніяхъ на ярмарочныхъ площадяхъ въ палаткѣ. Котл. Ен., также и словарь къ ней.