Словарь української мови (1924)/карлючкуватий
Зовнішній вигляд
◀ карлючка | Словарь української мови К карлючкуватий |
кармазин ▶ |
|
Карлючкува́тий, а, е. Крючковатый, съ изгибомъ, изломомъ. Ніс довгий та карлючкуватий. Кв. II. 170. Писання карлючкувате.