Словарь української мови (1924)/карність

by Борис Грінченко

◀ карний

Словарь української мови Борис Грінченко К карність

карно ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ка́рність, ности, ж. Наказаніе. Нехай мене Бог боронить від лихої напасти, від панської карности, від людської ненависти. Ном. № 152. За злодійство йому сієї карности мало. Донск. Об. А хоч коли й мине день без карности, — то все неспокійно… все горя та лиха сподівайся. МВ. I. 45.