Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/карок

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
карок
Берлін: Українське слово, 1924

Ка́рок, рку, м. = Карк. Казав орел закликати крука до росправи: крука ведут, в карок го б'ют, не дают поправи. Гол. II. 502.