Словарь української мови (1924)/кароокий

by Борис Грінченко

◀ каронька

Словарь української мови Борис Грінченко К кароокий

карпітка ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Кароо́кий, а, е. Имѣющій каріе глаза. Белолиця, кароока і станом висока. Шевч. Грицько був парубок високий, чорнявий кароокий, — парубок як орел. МВ.