Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/картка

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
картка
Берлін: Українське слово, 1924

Ка́ртка, ки, ж. Ум. отъ ка́рта. 1) Листокъ книги. Мудрацію сю шановний читець швидко і сам розбере, прочитавши дві-три картки. Ном. VI. 2) Паспортъ. Магдусю, Магдусю, маю таку картку, шо з'їдемо всю Польшу, ше й землю цісарську. Нп.