Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/катати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
катати
Берлін: Українське слово, 1924

Ката́ти, та́ю, єш, гл. Бить. Горілку, мед не чаркою, — поставцем кружає, а ворога, заплющившись, ката, не минає. Шевч.