Словарь української мови (1924)/катів
| ◀ катиха | Словарь української мови К катів |
катівка ▶ |
|
Ка́тів, това, тове. 1) Принадлежащій палачу. Пекла — бодай катових рук не втекла. Ном. № 12284. 2) Бранное слово, употребляемое подобно слову чортів, бісів. Той же козак… один шостак розгадав, да й той к катовій матері у корчмі прогуляв. Макс. Іди́ собі́ к ка́товій ма́тері! Иди къ чорту!