Словарь української мови (1924)/каця
Зовнішній вигляд
◀ кацубнути | Словарь української мови К каця |
кач ▶ |
|
Ка́ця, ці, ж. Длинная хворостина съ крючкомъ на концѣ, — зацѣпивъ имъ за шерсть овцы, ловятъ послюднюю, если ее нельзя удержать обычнымъ способомъ при помощи ґирли́ґи. Кубань. О. 1862. V. Кухар. 38.