Словарь української мови (1924)/качалка
| ◀ качаванка | Словарь української мови К качалка |
качалковий ▶ |
|
Кача́лка, ки, ж. 1) Скалка для раскатыванія тѣста и бѣлья. На річці попрала, качалкою покачала. Чуб. 2) Катокъ для укачиванія полей.
| ◀ качаванка | Словарь української мови Борис Грінченко К качалка |
качалковий ▶ |
|
Словарь української мови — К
качалка
Борис Грінченко
1924
Кача́лка, ки, ж. 1) Скалка для раскатыванія тѣста и бѣлья. На річці попрала, качалкою покачала. Чуб. 2) Катокъ для укачиванія полей.