Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/качан

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
качан
Берлін: Українське слово, 1924

Кача́н, на́, м. 1) Кочень капусты. І межи капустою доброю буває багацько гнилих качанів. Ном. № 2449. 2) Кочерыжка капустная. 3) Початокъ кукурузы. Kolb. I. 51. 4) мн. Мѣста въ борту лодки, гдѣ помѣщаются весла, когда ими гребутъ. Ум. Кача́нчик. Були три синки, мов три качанчики. О. 1861. X. 37.