Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/квак

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
квак
Берлін: Українське слово, 1924

Квак, ка́, м. 1) Родъ птицы. Стирчить, мов у квака чубик. Сим. 230. 2) Дѣтск. игра: плюютъ сквозь согнутые кольцомъ пальцы и оплевавшій ихъ долженъ ловить остальныхъ играющихъ. Мил. 55. См. Квач.