Словарь української мови (1924)/квапливий
| ◀ кваплення | Словарь української мови К квапливий |
квапливість ▶ |
|
Квапли́вий, а, е. 1) Поспѣшный, торопливый. 2) Склонный. Чоловік квапливий тілько до злого, лихого. Левиц. (Правда 1868, 508).
| ◀ кваплення | Словарь української мови Борис Грінченко К квапливий |
квапливість ▶ |
|
Словарь української мови — К
квапливий
Борис Грінченко
1924
Квапли́вий, а, е. 1) Поспѣшный, торопливый. 2) Склонный. Чоловік квапливий тілько до злого, лихого. Левиц. (Правда 1868, 508).