Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/квапно

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
квапно
Берлін: Українське слово, 1924

Ква́пно, нар. 1) Спѣшно. Мені́ ква́пно. Я спѣшу. Так тото мені квапно діялося. Федьк. 2) Соблазнительно.