Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/квартира

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
квартира
Берлін: Українське слово, 1924

Кварти́ра, ри, ж. 1) Квартира. Гордо і пишно переступив поріг своєї панської квартири. Левиц. I. 219. 2) Форточка въ окнѣ. Одсунь, ґосподаре, квартиру, поглянь на небо й на ниву. Грин. III. 671. Ум. Кварти́рка, кварти́ронька, кварти́рочка. Одчиню я квартирочку, подай, мила, білу ручку. Чуб. См. Кватира.