Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/квасити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
квасити
Берлін: Українське слово, 1924

Ква́сити, шу, сиш, гл. 1) Квасить. 2) Окислять. 3) — гу́би. Имѣть кислую мину. Жінкам та дітям можно квасить губи. Сніп. 22.