Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/квацяти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
квацяти
Берлін: Українське слово, 1924

Ква́цяти, цяю, єш, гл. Размазывать. Ото не їсть, а тільки квацяє.