Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/кволіти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
кволіти
Берлін: Українське слово, 1924

Кволі́ти, лі́ю, єш, гл. Хворать, хирѣть, болѣть. Буде спати — не плакати, буде рости — не боліти, на серденько не кволіти. Нп.