Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/квічення

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
квічення
Берлін: Українське слово, 1924

Квіче́ння, ня, с. = Клечання. Коли побачиш, що гроші горять, то зроби квіченням хрест на тому місці, — гроші так і вийдуть з під землі. Подольск. губ.