Словарь української мови (1924)/кедрина
| ◀ кедра | Словарь української мови К кедрина |
кедровий ▶ |
|
Кедри́на, ни, ж. Кедръ; кедровое дерево. Треба браття товаришу кедрину тесать. Федьк. Ой умру, мій миленький, умру, — зроби мені кедровую труну! — Ой де ж, мила, кедрини достати? Будеш, мила, і в сосновій лежати. Мет. 267.