Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/кейло

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
кейло
Берлін: Українське слово, 1924

Ке́йло, ла, с. = Кійло. Одна гора траву родить, а другая кейло. Гол.