Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/кельбух

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
кельбух
Берлін: Українське слово, 1924

Ке́льбух, ха, м. = Тельбух. Знайшов там десь задріпане теля, облупив його, бандури випустив, кельбух на голову нап'яв. Мнж. 13.