Словарь української мови (1924)/кельбух
Зовнішній вигляд
◀ келтувати | Словарь української мови К кельбух |
кельня ▶ |
|
Ке́льбух, ха, м. = Тельбух. Знайшов там десь задріпане теля, облупив його, бандури випустив, кельбух на голову нап'яв. Мнж. 13.