Словарь української мови (1924)/кендюх

by Борис Грінченко

◀ кенді

Словарь української мови Борис Грінченко К кендюх

кендюховий ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ке́ндюх, ха, м. Желудокъ четвероногихъ животныхъ. Сим. 142. Чуб. VII. 443. І виняв (у вола) тельбухи з кишками і пильно кендюх розглядав. Котл. Ен. Ум. Кендюшо́к.