Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/кендя

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
К
кендя
Берлін: Українське слово, 1924

Ке́ндя, ді, ж. Чаще во мн. ч. Ке́нді, дів. 1) Валенки, валеныя калоши. Чуб. VII. 575. Сим. 71, 72. 2) Въ насмѣшку такъ называютъ большіе сапоги. Чуб. VII. 575.